Приміщення нашої школи було збудоване у 1934 році. В ці роки на території розміщувався дитячий садок. За часів ІІ Світової війни в приміщенні школи №2 був концентраційний табір, а в школі №5 – шпиталь, де проводились досліди над радянськими військовополоненими, брали кров для поранених німецьких солдат.
Після визволення Новограда-Волинського тут була організована школа, першим директором якої, в період з 1945 по 1948 рік, був Пастернак ( на жаль, не залишилась ніяка інформація про той час). У 1949 році директором був призначений Кобан Василь Артемович – учасник ІІ Світової війни. Пропрацював він на цій посаді один рік.
У ці важкі післявоєнні роки почалося становлення школи, яка поступово стала однією з найкращих у місті. Довгий час школою керував Клименко Андрій Іванович (1950 – 1983).
Андрій Іванович народився 1913 року в с. Ходурки Попільнянського району Житомирської області, в селянській родині. Після закінчення школи навчався в Коростишівському педагогічному технікумі, а далі – в Київському педагогічному інституті. У 1940 році був призваний до лав Радянської армії. Пройшов усю війну з 1941 по 1945 рік. За бойові заслуги нагороджений Орденом Червоної Зірки, Орденом Вітчизняної війни та іншими нагородами. Після війни з 1946 по 1950 рік працював директором школи для дітей військовослужбовців у Німеччині. У 1950 році був переведений в Україну в м. Новоград-Волинський, де Андрія Івановича призначили директором школи №5.
Директор намагався створити колектив з талановитих, закоханих у свою справу вчителів. У 1952 році школа відзначила свій перший випуск. Серед перших випускників були Василенко Жанна Іларіонова та Жуланова Фаїна Григорівна, які стали найкращими математиками міста. У 50-ті роки силами вчителів був посаджений садок, чудовий квітник, обладнаний спортивний майданчик.
На початку 60-х років, після тривалих суперечок, в розпорядження школи віддали один з корпусів військово-морського училища, що розміщувався на той час у місті (сучасне приміщення податкової інспекції). До 1997 року там працювали початкові класи.
Завдяки мудрому керівництву та високому професійному рівню вчителів (Маркман Ізраїль Львович, Клименко Раїса Степанівна, Ільїн Іван Романович, Галицький Казимир Антонович, Панченко Валентина Степанівна, Іванова Марія Василівна, Бабенко Марія Тихонівна, Холоденко Софія Мойсеївна та багатьох інших) школа набула великої популярності в місті. Навчання проводилося в дві зміни, класи налічували по 40-44 учні.
На початку 60-х років постала необхідність розширювати приміщення. У 1963 році почалося будівництво: до старого корпусу прибудували нову частину та спортивний зал. Велику допомогу в цьому будівництві надавали учні, вчителі та батьки учнів. На початку 70-х років була добудована ще одна частина. У середині 60-х років вперше в місті саме в п’ятій школі почали утворюватись предметні кабінети російської мови і літератури, історії, обладнувались і поповнювались наочністю кабінети фізики, хімії, біології, шкільні майстерні. На базі школи проходили обласні семінари по обміну досвідом.
У 60-ті роки в школу прийшов випускник Ленінградського інституту фізкультури Спичко Леонід Львович. Разом з вчителем фізичної культури, Ашманом Петром Наїровичем, вони підняли на високий рівень фізкультурно-масову роботу в школі. Учні п’ятої школи ставали призерами багатьох спортивних змагань на міському, обласному та республіканському рівнях. Кращі учні посідали перші місця в предметних олімпіадах, конкурсах художньої самодіяльності.
Як згадують вчителі, у 1967-1968 роках школа нараховувала 1800 учнів, шість випускних класів, серед них рекордна кількість – 36 учнів-медалістів!
Одними з кращих вчителів у той період були: Галицький Казимир Антонович (фізика), Левкович Юлія Йосипівна (російська мова і література), Гуляницька Тамара Юріївна (біологія), Пінчук Софія Юхимівна (початкові класи), Боровський Євгеній Миколайович (фізика).
У кінці 70-х років у школі силами вчителів, учнів та шефів меблевої фабрики було створено музей історії школи і міста. Чимало зусиль до цього доклала Василенко Ж. І. зі своїми вихованцями. Вони проводили велику пошукову роботу. Поповнювався експонатами музей у 80-ті роки, коли директором був Пилипенко Віталій Борисович (з 1983 по 1987 рр.).
Віталій Борисович народився 1 січня 1939 року в смт. Тростянець Черкаської області. Після закінчення школи вступив до Київського державного університету на історичний факультет, який закінчив у 1965 році. Після закінчення університету був направлений на Житомирщину. Працював вчителем історії в Барановському, потім Новоград-Волинському районі.
У роки, коли директором був Пилипенко В. Б., школа нараховувала 1450 учнів, класів було 36-38, працювали у дві зміни. Дітей приймали на конкурсній основі. Вважалося престижним навчатися в п’ятій школі, тому робота вчителів була під особливим контролем місцевих партійних органів. На належному рівні була поставлена виховна робота, якою керувала випускниця школи Савич Тетяна Миколаївна – заступник директора з виховної роботи. У школі в різні роки працювали: Хрильова Лілія Андріївна (російська мова і література), Поліщук Валентина Миколаївна (українська мова і література), Ляутова Віра Миколаївна (початкові класи), Харченко Ніна Максимівна (початкові класи), Возницька Віра Дем’янівна (початкові класи), Сімчук Альвіна Петрівна (початкові класи), Попик Борис Костянтинович (фізика), які і створювали імідж школи.
З 1987 по 1991 рік директором школи була Гончар Альбіна Семенівна, яка викладала математику. Народилася 1947 року в сім’ї військовослужбовця, освіта вища. На роботу в м. Новоград-Волинський приїхала з Далекого Сходу.
У ці роки за сприянням головного редактора газети «Радянський прапор» Максимова Анатолія Івановича, який був головою батьківського комітету, в школі почалося навчання старшокласників основам роботи з ЕОМ у кабінеті інформатики, обладнаному комплектом КУФ-86. Однією з перших школа ввела поглиблене вивчення математики (Василенко Ж.І., Жуланові Ф.Г.), у послідуючі роки – української, англійської мови, російської літератури. Розпочато будівництво шкільної їдальні, яке було завершено у 1994 році.
У 1991 році директором школи була призначена Максимова Надія Віталіївна.
Надія Віталіївна народилася 30 вересня 1956 року в м. Бельці (Молдова) в сім’ї військовослужбовця. Після закінчення школи вступила в Бельцький державний педагогічний інститут імені А. Руссо, де навчалася з 1973 по 1977 рік. Після навчання з 1977 року працювала вчителем російської мови та літератури в с. Стара Романівка Новоград-Волинського району. З 1979 року працювала в с. Нова Романівна Новоград-Волинського району. У 1982 році була переведена в ЗОШ №7 м. Новограда-Волинського на посаду вчителя російської мови та літератури. У 1985 році переведена в ЗОШ №5 м. Новограда-Волинського на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи , а в 1991 році призначена директором.
У 1993 році Поліщук Валентина Миколаївна, вчитель української мови та літератури, стала призером обласного конкурсу «Вчитель року». У 1997 році Бучинська Алла Миколаївна, вчитель української мови та літератури, стала призером обласного конкурсу «Вчитель року». У 1998 році кабінет інформатики поповнився трьома новими комп’ютерами, покращились умови для проведення уроків фізичної культур (реконструйовані роздягальні та кабінет для вчителів фізкультури).
У 2001 році введені в дію внутрішні туалети.
У 2002 році в школі введено профільне навчання: природничо-математичний та гуманітарний профілі. Вивчається друга іноземна мова (німецька). У 2002 році Інтелектуальний клуб «Геліос» отримав статус Молодіжної Громадської організації ( у 2004 – переможець 16-го турніру «Звягель-Інтелект»). В останні роки введено викладання спеціальних курсів з валеології та історії рідного міста, новий предмет «Етика: духовні засади».
З 2004-2005 року на базі школи розпочав роботу навчальний заклад (ліцей «Случ») по наданню платних освітніх послуг, які дозволяють забезпечити освітні потреби учнів, покращити їх знання. З 2004-2005 навчального року в школі функціонують вечірні класи 10,11,12 для забезпечення повної загальної середньої освіти (всього 88 учнів). У школі мають вищу категорію 47% учителів, І категорію – 32%, ІІ категорію – 8%, «спеціаліст» – 13%. Педагогічне звання «старший учитель» мають 50% вчителів, «учитель-методист» – 1.
У 2004-2005 навчальному році Маркович Олена Едуардівна стала призером обласного конкурсу «Учитель року» в номінації «музика», а вчитель Сергійчук Людмила Олександрівна зайняла І місце в конкурсі «Класний керівник року».
У 2005 році директором школи призначена Капчинська Лариса Антонівна, творча, енергійна, наполеглива, трудолюбива особистість, яка прагне змінити школу на краще.
ШКОЛА СЬОГОДНІ
Проблемними питаннями, над якими працює колектив школи сьогодні, є формування інтересу до процесу пізнання, забезпечення високого рівня правових знань та розвиток творчих здібностей і можливостей дітей.
Майже ніхто не пам’ятає, що багато років тому наша школа стала ініціатором проведення Благодійного звітного концерту. Ми були першою творчою зіркою на звягельському небосхилі. Традиція живе й нині, і сьогодні всі школи, дитсадки звітують перед мешканцями міста. Традиційним стало й святкування Дня школи.
Школа працює з великим натхненням і завзятістю. Хоча у ній навчається невелика кількість школярів, але завдяки творчим здібностям дітей, наполегливості та професійності вчителів й підтримці батьків ми маємо досить хороші результати.
Досягнення та перемоги учнів школи у 2004-2005 н.р.: І місце команди юних пожежних (ІІ обласне), ІІ місце екологічного конкурсу агітбригад, І місце в індивідуальних змаганнях з легкої атлетики, ІІ місце в конкурсі ялинкових прикрас, ІІІ місце «Старти надій», ІІ місце конкурсу театральних колективів, фіналісти ІІ етапу конкурсу військово-патріотичної пісні «Червона калина». Відзначена активна участь учнів в дитячій грі «Добрик», в конкурсі дитячих молодіжних організацій – клуб «Геліос», у Всеукраїнському математичному конкурсі «Кенгуру», у художньому конкурсі «Податки очима дітей», у роботі Малої академії наук, подяка учням школи за озеленення міста.
У 2007 році зі школи було випущено останній клас, в якому основні предмети викладались російською мовою.
ШКОЛА ПИШАЄТЬСЯ СВОЇМИ ВИПУСКНИКАМИ
Колотов Сергій Юрійович – заступник міського голови, голова НГО «Громадська рада ЗОШ №5».
Пасічник Михайло Францович – відомий меценат, президент фірми «Фалбі».
Портянко Сергій Федорович – директор Новоград-Волинського хлібозаводу.
Соцький Олександр – президент фармакологічної фірми м. Санки-Петербург.
Буцукіна Ірина Миколаївна – завідувачка міського методичного кабінету.